M-84
| Танк М-84 | |
|---|---|
 Сербський М-84 | |
| Тип | основний бойовий танк М-84 |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1985 — т. ч. |
| Оператори |  Боснія і Герцеговина Хорватія Кувейт Сербія Словенія Північна Македонія |
| Війни | Війна в затоці Югославські війни UNMIK |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ЮНА |
| Виробник |  СФРЮ, завод «Джуро Джакович» |
| Виготовлення | 1984—1991 |
| Виготовлена кількість | 652 |
| Варіанти | див. варіанти |
| Характеристики | |
| Вага | 41,5 т. |
| Довжина | 9,53 м |
| Ширина | 3,57 м |
| Висота | 2,19 м |
| Обслуга | 3 (командир, водій і навідник) |
| | |
| Калібр | 125 мм, 2A46 |
| Темп вогню | 8 постр./хв |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 9,4 км |
| | |
| Броня | протиснарядна комбінована; композитний сплав, включаючи леговану сталь, вольфрам і пластмасовий заповнювач з керамічним компонентом. Башта: лоб: 250 мм, борт: 120 мм, дах: 30-60 мм |
Головне озброєння | гладкоствольна гармата боєкомплект: 42 |
Другорядне озброєння | додатково: спарений кулемет 7,62 мм, зенітна гармата 12,7 мм зв'язок: R-123М на частотах від 20 до 51,5 МГц (16-20 км) |
| Двигун | дизель V-46TK, з турбонаддувом, 12-циліндровий, чотиритактний, 38,000 см³ 1000 к.с. (750 кВ) |
| Питома потужність | 24,10 к.с./т |
| Підвіска | торсійна тиск на ґрунт: 0,83 кг/см² |
| Дорожній просвіт | 100 мм |
| Паливо | D2, 1190 + 400 л. |
| Швидкість | шосе: 68 км/год бездоріжжя: 35-45 км/год |
| Прохідність | нахил: 25° підйом: 30° стінка: 0,85 м рів: 2,8 м брід: 1,2 м |
| | |
 M-84 у Вікісховищі | |
M-84 — югославський основний бойовий танк третього покоління. М-84 перебуває на озброєнні в Боснії і Герцеговині, Кувейті, Македонії, Словенії, Сербії та Хорватії.
Розробка і виробництво
У 70-х роках XX століття військове керівництво ЮНА вирішило розпочати виробництво першого власного танка. Через відсутність досвіду в проєктуванні і виробництві танків, було вирішено, що за основу для створення вітчизняного танка буде взято яку-небудь з наявних моделей танків другого покоління. Таким чином, танк М-84 було розроблено на основі радянського Т-72, тоді одного з найкращих танків у світі, з внесенням певних покращень, у тому числі внутрішньої системи керування вогнем, поліпшеної комбінованої броні та двигуна в 1000 кінських сил. Дослідний зразок виготовлено в 1983 році, а серійне виробництво розпочалося в 1984 році, що й відобразилося в назві моделі. Громадськості М-84 було вперше представлено на параді Перемоги 9 травня 1985 року в Белграді. У 1985 році М-84 надійшов на озброєння в Югославську Народну Армію. Кількома роками пізніше прийнято на службу поліпшений варіант M-84A.
У соціалістичній Югославії існувало близько 240 заводів, які брали безпосередню участь у виготовленні М-84 та ще близько 1000 югославських підприємств, залучених до його виробництва опосередковано. Основними заводами були:
|
Наприкінці 1980-х рр. започатковано проєкт заміни танка на варіант під назвою М-91 Vihor (Вихор). На відміну від М-84, Vihor був не копією радянського танка, а цілком і повністю власною розробкою. До 1991 року було створено два дослідні зразки. Один з них було повністю завершено, але завод відмовився поставити його Югославській Народній Армії. У другого зразка було закінчено корпус. Однак у зв'язку з розпадом Югославії, проєкт Vihor було призупинено до закінчення війни в Хорватії. Після 1994 року корпус другого танка було підігнано під нову башту і відтоді весь проєкт відомий як проєкт хорватського бойового танка М-95 Degman, який усе ще перебуває на стадії дослідного зразка.
Хорватія також створила оновлений варіант M-84D, який являє собою стандартний комплекс модернізації Degman для танків М-84. Хорватська армія планувала осучаснити всі 75 хорватських танків М-84 до цієї переробки М-84D, але через економічну кризу, модернізацію було відкладено.
Останній сербський варіант M-84 це М-84ASM2001, запущений у 2004 році. Він оснащений новою системою керування вогнем, бронею Kontakt-5 ERA, протитанковими ракетами AT-11 Снайпер, тепловізійним прицілом Агава-2 та комплексом захисту екіпажу «Штора». Він дуже схожий на російський танк Т-90С, як зовні, так і робочими характеристиками.
Близько 150 одиниць М-84 було експортовано в Кувейт. Розпад Югославії в 1990-х роках перешкодив подальшому експорту М-84. Для модернізації своїх M-84S Кувейт обрав турецький ASELSAN.[1]
Варіанти
- M-84
- M-84A
- M-84AB
- M-84ABK
- M-84ABN
- M-84AI
- M-84AB1
- M-84A4 Sniper
- M-90 Vihor
- M-84A4
- M-95 Degman
- M2001
Примітки
- ↑ Aselsan'ın Kuveyt'teki M 84 tanklarının modernizasyonunu yapması kararlaştırıldı. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M-84 |
- Стаття про M84-AB1 (.pdf, сербською)
- M-84 [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті FAS.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
