Die PARTEI

Die PARTEI
Країна  Німеччина
Голова партії Мартін Зоннеборнd
Дата заснування 2 серпня 2004[1]
Штаб-квартира Берлін, Німеччина[2]
Ідеологія Популізм і grassroots democracyd
Кількість членів  53 443[3]
Офіційний колір (кольори) чорний, білий і червоний
Друкований орган Titanicd
Офіційний сайт die-partei.de

Die PARTEI (нім. Partei — партія) — невелика популістська партія у Німеччині, заснована у 2004 році. Партія заснована співробітниками німецького сатиричного журналу «Титанік» як сатира на політику.

Назва партії

Засновники партії розшифровують її назву, як «Партія праці, верховенства права, захисту тварин, просування еліт та демократичної ініціативи» — все, чого може хотіти виборець — вибирайте самі, що вам до вподоби. Вони називають її анти-правою. У цьому вони роблять посилання на панівну в НДР партію Соціалістична єдина партія Німеччини, гаслом якої було — «Партія завжди права». Відсутність уточнення у назві партії нагадає про часи тоталітаризму, коли в нацистській Німеччині була тільки одна партія.[4]

Партійна платформа

Платформа партії має яскраво виражений сатиричний характер. Так у програмі партії був пункт про запровадження квоти для лінивих в управлінні економікою, заклики про те, що Ангела Меркель має піти. Партія закликала вимогу всіх туристів-іноземців, відновити Берлінську стіну.[5][6]

Участь у виборах

Вибори у Німеччині

Партія з 2012 року бере участь у виборах до органів влади у Німеччині. Але не подолала прохідний бар'єр як у виборах до Бундестагу, так і до земельних органів влади. Члени партії представлені в окремих місцевих радах.[5]

Вибори до Європарламенту

У 2014 році на виборах до Європарламенту партія набрала 0,63 % голосів, завдяки цьому її лідер Мартін Зоннеборн став депутатом.

У Європарламенті виступи Зоннеборна сповнені жартів і зневаги до істеблішменту.[4] Зоннеборн голосував почергово «Так» і «Ні», незалежно від того, що виноситься на голосування. За його словами: "Так легко безтямні парламентарі Європи «кінця не доїдуть».[7]

За результатами виборів у 2019 році до Європарламенту від Die PARTEI, крім Зоннеборна потрапив ще один депутат.[8]

Примітки

  1. ↑ § 1 Absatz 1b Satz 1 // https://www.bundeswahlleiter.de/dam/jcr/95c3f1ea-6e85-4594-bd34-d414c2079500/die_partei.pdf — 2016.
    d:Track:Q2054326
  2. ↑ § 1 Absatz 2 // https://www.bundeswahlleiter.de/dam/jcr/95c3f1ea-6e85-4594-bd34-d414c2079500/die_partei.pdf — 2016.
    d:Track:Q2054326
  3. ↑ https://dserver.bundestag.de/btd/20/078/2007841.pdf
  4. ↑ а б Марія Щур (18 травня 2019). Голосування «по приколу» у Європі не зупиняє правих. Радіо Свобода. Процитовано 7 лютого 2023.
  5. ↑ а б Марк Люпке, Наталя Неділько (6 серпня 2013). Партія-провокація. Deutsche Welle. Процитовано 7 лютого 2023.
  6. ↑ Дмитро Гомон (29 березня 2017). Фріки з мандатом. 10 депутатів, чия присутність у Європарламенті вас здивує. ESPRESO.TV. Процитовано 7 лютого 2023.
  7. ↑ Ганнелоре Кроллі (31 травня 2019 року). Die Welt: Брюссельський монстр. Тиждень.ua. Процитовано 7 лютого 2023.
  8. ↑ Наталія Сокирчук (27 травня 2019). Новий Європарламент: не такий страшний, як його малювали. Главком. Процитовано 7 лютого 2023.