МіГ-23 |
---|
![МіГ-23М Радянських ВПС в польоті в 1989 році](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/57/MiG-23-red12.jpg/300px-MiG-23-red12.jpg) |
МіГ-23 |
---|
Призначення: | винищувач |
---|
Перший політ: | 10 червня 1967 (прототип «23-11») |
---|
Прийнятий на озброєння: | 1969 |
---|
Розробник: | МіГ |
---|
Всього збудовано: | 3 630 (винищувальних модифікацій) 769 МиГ-23УБ[1] |
---|
|
МіГ-23 у Вікісховищі |
МіГ-23 (рос. МиГ-23; кодове ім'я НАТО: Flogger) — радянський багатоцільовий винищувач зі змінною конфігурацією крила.
Призначений для боротьби з літаками супротивника в широкому діапазоні висот і швидкостей польоту і виконання завдань на користь військ оперативно-стратегічного об'єднання. Окремі модифікації МіГ-23 здатні уражати наземні цілі.
Історія створення літака МіГ-23 почалася в першій половині 1960-х років, коли ОКБ А.Мікояна (ОКБ-155) приступило до розробки винищувача для заміни МіГ-21.
Перший політ зробив 9 липня 1967 року, прийнятий на озброєння в травні 1969 року.
МіГ-23 — один з перших серійних літаків зі змінною геометрією крила. Планер виготовлений зі сталі й алюмінієвих сплавів з широким використанням зварювання. Консолі крила мають трапецієподібну в плані форму і можуть встановлюватися на кут стрілоподібності 16, 45 і 72 по передньому краю. Кожна консоль має передкрилки, чотирисекційні закрилки й двосекційні інтерцептори.
Оснащений турбореактивним двоконтурним двигуном з форсажними камерами Р27Ф2-300/P29-300/P35-300 (залежно від модифікації). Маса двигуна — 1488 кг, тяга — 12500 кгс..
Технічні характеристики
- Екіпаж: 1 ос.
- Максимальна швидкість біля землі: 1350 км/год
- Максимальна швидкість на висоті: 2500 км/год
- Практична дальність польоту з навантаженням: 1950 км
- Практична стеля: 18500 м
- Довжина: 16,7 м
- Висота: 5,77 м
- Розмах крила: 7,8/14.0 м
- Площа крила, кв.м: 37,35 при стрілоподібності 16°; — 35,50 при 45°; — 34,16 при 72°
- Кут стрілоподібності крила по лінії ј хорд: 16 — 72
Озброєння
- гармата ГШ-23Л (23 мм, 3200 постр../хв), боєзапас — 260 снарядів.
- керовані ракети (КР) середньої дальності Р-23Р і Р-24Р з напівактивною системою радіолокації наведення; Р-23Т і Р-24Т з тепловою головкою самонаведення (ТГС) на двох підкрильних вузлах зовнішньої підвіски;
- керовані ракети ближнього бою Р-60, Р-60М, Р-73
- керовані ракети малої дальності Р-3Р (НАРГС), Р-3Т, К-13 (ТГС).
- для враження наземних цілей застосовуються керовані Х-23 або Х-66 з наведенням по променю, некеровані авіаційні ракети (НАР) і бомби вільного падіння.
Служба
Серійне виробництво винищувачів МІГ-23 припинене в 1985 році, винищувачі МіГ-23 останніх модифікацій ВПС України й Росії були виведені в резерв і перебувають на базах зберігання.
Окрім ВПС і військ ППО СРСР, літаки МіГ-23 різних модифікацій поставлялися ВПС Афганістану, Алжиру, Анголи, Болгарії, Куби, Чехословаччини, НДР, Єгипту, Лівії, Угорщини, Іраку, Індії, КНДР, Ефіопії, Південного Ємену, Польщі, Сирії, В'єтнаму.
Бойова кар'єра МіГ-23 була не така насичена, як в його попередника — МіГ-21, але не менш цікавою. «Двадцять треті» воювали на Близькому Сході в арабо-ізраїльських війнах, в Іраці під час «Бурі в пустелі», в Анголі. Практично всі модифікації пройшли "хрещення вогнем".
Примітки
- ↑ Военный паритет. Самолёты ОКБ имени А.И.МИКОЯНА. Часть 2 (МиГ-21 и МиГ-23). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 грудня 2015.
Література
Про досвід застосування радянської авіації взагалі, та МіГ-23 зокрема, в Афганістані:
- Марковский В. (2000). Штурмовики. Жаркое небо Афганистана. М.: Техника — Молодежи.
- Жирохов М. А. (2012). Опасное небо Афганистана. Опыт боевого применения советской авиации в локальной войне. 1979-1989. М.: Центрполиграф. ISBN 978-5-227-03863-0.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mikoyan-Gurevich MiG-23 |
|
---|
| Перше покоління | | |
---|
| Друге покоління | |
---|
| Трете покоління | |
---|
| Четверте покоління | |
---|
| Покоління 4,5 | |
---|
| П'яте покоління | |
---|
| Шосте покоління | |
---|
|
Літаки МіГ |
---|
| Винищувачі/Перехоплювачі | |
---|
| Ударні | |
---|
| Розвідувальні | |
---|
| Експериментальні | - Є-2
- Є-4
- Є-5
- Є-8
- Є-50
- Є-150
- Є-152
- Є-155М
- К
- І-3
- І-7
- І-75
- І-222
- І-224
- І-225
- І-231
- І-250
- І-270
- І-302
- І-305
- І-307
- І-320
- І-350
- І-360
- І-370
- МіГ-8 «Утка»
- МіГ-105
- ЛМФС
- ПБШ-1
- Т-101 «Грач»
- Спіраль (ЕПОС)
|
---|
| Проєкти | |
---|
| Навчально-Тренувальні | |
---|
|
| Quora |
---|
| Словники та енциклопедії | Велика норвезька енциклопедія · Encyclopædia Britannica |
---|
| Довідкові видання | KBpedia |
---|
| Нормативний контроль | |
---|
|
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018) | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (травень 2018) | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2018) | |
| Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |