Змінні типу RR Ліри

Змі́нні ти́пу RR Лі́ри — тип пульсуючих змінних зір, гігантів спектральних класів A—F, що мають порівняно стабільні криві блиску з періодом 0,2—1,2 доби. Зміна блиску відбувається подібно до класичних цефеїд, але з меншими періодами, тому тривалий час їх називали короткоперіодичними цефеїдами. Наразі використання цього нестрогого терміну не рекомендується, оскільки зорі відрізняються віком, розташуванням на діаграмі Герцшпрунга — Рассела та стадією еволюції.

Температура зовнішніх шарів — 6400—7600°К, абсолютна зоряна величина — 0,5^m—1^m (тобто, вони у 40-50 раз яскравіші Сонця), маса — трохи більше половини сонячної маси. На діаграмі Герцшпрунга-Рассела вони перебувають на горизонтальному відгалуженні, у місці його перетину зі смугою нестабільності. Це старі зорі, що подолали значну частину еволюційного шляху (на головній послідовності).

Перші змінні такого типу відкрив Бейлі 1895 року. Пізніше було виявлено, що деякі кулясті скупчення містять сотні таких зір. Наприклад, одне з найбільших кулястих скупчень Мессьє 3 містить 186 змінних RR Ліри (враховуються лише зорі з відомими періодами). Втім, вони трапляються і в галактичному диску. У четвертому виданні «Загального каталогу змінних зір» (ЗКЗЗ, 1985) міститься понад 6 тисяч таких змінних, вони становлять найчисленніший тип змінності.

За формою кривих блиску зорі цього типу спочатку поділяли на три підтипи: RRa, RRb, RRc. Основний критерій — асиметрія кривої блиску e, яка вимірюється як співвідношення висхідної гілки до загального періоду.

• RRa (0,1 < e < 0,2) — дуже різкий підйом блиску, тривалий спад (більш, ніж уп'ятеро довший); амплітуда змін — 1,5^m—2^mV;
• RRb (0,2 < e < 0,3) — підйом блиску досить різкий, спад триває утричі—вп'ятеро довше; амплітуди дещо менші, періоди — довші;

Між типами RRa та RRb немає чіткої межі — із зростанням періоду крива блиску стає більш симетричною, амплітуда зменшується. Сучасні класифікації^[1] поєднують їх в один підтип, який позначають RRab^[2].

RRc (0,4 < e < 0,5) — крива блиску майже симетрична (синусоїдальна); періоди короткі (0,2—0,4 доби), амплітуда невелика (< 0,8^mV)^[3]. Теорії зоряних пульсацій пояснюють суттєві відмінності між підтипами тим, що RRab пульсують в основному тоні, а RRc — у першій його гармоніці.

Пізніше було виявлено деяку кількість зір, що пульсують одночасно в двох модах. У ЗКЗЗ такі об'єкти класифікують до підтипу RR(B)^[4]. В англомовній літературі для них застосовують позначення RRd^[5].

У деяких змінних типу RR Ліри спостерігається ефект Блажка — зміни періоду та форми кривої блиску, що теж мають періодичний характер.

• Астросейсмологія

1. Н.Н Самусь. Переменные звёзды разд. 2.5. Переменные типа RR Лиры // Учебное пособие по курсу "Астрономия". (рос.)
2. Зорі типу RR Ліри // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 180-181. — ISBN 966-613-263-X.

п о р Змінні зорі Пульсуючі Цефеїди та подібні Цефеїди класичні II типу типу W Діви типу BL Геркулеса аномальні (або типу BL Boo) типу RR Ліри типу δ Щита типу SX Фенікса RoAp-зорі Блакитно-білі з ранніми спектрами типу α Лебедя типу β Цефея Повільно пульсуючі типу PV Телескопа Великоамплітудні пульсатори Довгоперіодичні з пізніми спектрами Міриди Напівправильні змінні Повільні неправильні змінні інші типу γ Золотої Риби типу RV Тельця Пульсуючі білі карлики Еруптивні Зорі до головної послідовності Фуори Ae/Be-зорі Гербіга Оріонові змінні Гіганти та надгіганти Яскраві блакитні змінні типу R Північної Корони (типу DY Персея) Жовті гіпергіганти Еруптивні подвійні Змінні подвійної періодичності типу FS Великого Пса типу RS Гончих Псів Інші Спалахуючі зорі (або типу UV Кита) Оболонкові зорі (або типу γ Кассіопеї) Зорі Вольфа—Райє Змінні типу λ Ерідана Катаклізмічні Наднові типу I a b с типу II Нові класичні (NA, NB, NC) · повторювані (NR) Карликові нові (або типу U Близнят) типу SS Лебедя типу SU Великої Ведмедиці типу Z Жирафи інші Новоподібні (NL) Симбіотичні (або типу Z Андромеди) поляри проміжні поляри типу AM Гончих Псів Обертальні Некулясті Еліпсоїдальні змінні із зоряними плямами типу BY Дракона типу FK Волосся Вероніки із магнітними полями типу α2 Гончих Псів пульсар типу SX Овна Затемнювані типу Алголя типу β Ліри типу W Великої Ведмедиці Затемнювані планетами   Портал «Астрономія» · Змінні зорі · Вікісховище:Змінні зорі

Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.