Група армій «E»

Група армій «E»
Heeresgruppe E
Прапор Командувача групи армій часів Третього Рейху
На службі 1 січня 1943 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність ОКГ
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Тип Вермахт Вермахт
Чисельність група армій
Війни/битви

Друга світова війна
Середземноморський ТВД

Командування
Визначні
командувачі
Александер Лер

Група армій «E» (нім. Heeresgruppe E) — одна з груп армій Німеччини під час Другої світової війни.

Історія групи. Балкани 1943–1945

Група армій «Е» була сформована 1 січня 1943 року на основі 12-ї армії. Підрозділи групи армій дислокувалися в східній частині середземноморського регіону, включаючи Крит, Грецію, Сербію і територію Хорватії . Головним завданням підрозділів групи армій було здійснення окупаційних функцій і боротьба з партизанським рухом на територіях Греції та Югославії. 26 серпня 1943 року група армій «Е» була підпорядкована командуванню групи армій «F». Основними противниками німецьких військ були Югославська партизанська Народно-визвольна армія під командуванням маршала Броз Тіто та грецький комуністичний рух ЕЛАС. Протягом 19431944 років підрозділи групи армій «Е» провели низку вдалих операцій, розгромивши кілька великих формувань партизанів. У ході цього було скоєно кілька військових злочинів, включаючи масове вбивство жителів грецьких населених пунктів Калаврита та Дістомо (див. Різня в Калавриті і Різня в Дістомо). Крім цього, в ході роззброєння італійської армії в вересні 1943року, в Кефалінія німецькі війська стратили понад 5000 італійських військовополонених. В цей же час, група армій успішно відбила атаку британських військ, які намагалися захопити окуповані Італією острови Додеканес.

Восени 1944 року військам групи армій «Е» було наказано почати відведення військ з Греції і південних районів Югославії. В результаті проведеної радянськими військами Белградської операції були перерізані основні шляхи відходу групи армій «Е» уздовж річки Морава, а сама група армій виявилося в оточенні. У грудні 1944 року, зробивши маневр через важкопрохідні, гірські райони Чорногорії та Боснії німецькі війська вийшли з оточення і були передислоковані в Угорщину, а деякі підрозділи — в Австрію і на південь Німеччини. Група армій «E» була об'єднана із залишками групи армій «F» генерал-фельдмаршала Максиміліана фон Вейхс, яка була розформована 25 березня 1945 року.

Склад групи

Основні формування (у жовтні 1943)[1]:

11-та авіапольова дивізія (афінський гарнізон)
Штурмова дивізія «Родос» (об'єднана з панцергренадерською дивізією «Бранденбург» в 1944 році)
68-й армійський корпус (східна Греція та Пелопоннес)
117-та єгерська дивізія
1-ша танкова дивізія
22-й гірський корпус (західна Греція)
104-та єгерська дивізія
1-ша гірська дивізія
41-ша фортечна дивізія
133-тя фортечна дивізія (критський гарнізон)
Також під командуванням групи армій знаходилися 22 штрафних батальйони.

Командувач групи армій

Балканський фронт

Див. також

Джерела

  1. Thomas, Nigel, (автор), Andrew, Stephen, (иллюстратор), The German Army 1939-45 (2) : North Africa & Balkans (Men-At-Arms Series, 316), Osprey Publishing, 1998 ISBN 978-1-85532-640-8 (англ.)
  • Hogg, Ian V., German Order of Battle 1944: The regiments, formations and units of the German ground forces, Arms and Armour Press, London, 1975 (англ.)

Література

  • Мюллер-Гиллебранд, Буркхарт Сухопутная армия Германии. 1933–1945 гг.. — М.: Изограф, ЭКСМО, 2003. — 800 с. — 5000 экз. — ISBN 5-94661-041-4
  • Залесский, Константин Александрович Вооруженные силы III Рейха. Полная энциклопедия. Вермахт, Люфтваффе, Кригсмарине.. — М.: Яуза-ЭКСМО, 2008. — 944 с. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-73-0

Посилання

  • Группа армий «Е» (рос.)
  • Heeresgruppe E. на axishistory.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014. (англ.)
  • Heeresgruppe E. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 17 лютого 2014. (нім.)
  • Heeresgruppe E. на okh.it. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 лютого 2014. (італ.)
  • Heeresgruppe Е (Army Group Е) [Архівовано 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  • Heeresgruppe E [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Army Group E [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]

П:  Нацистська Німеччина П:  Друга світова війна П:  Війна

  • п
  • о
  • р
Збройні сили нацистської Німеччини у Другій світовій війні
Головнокомандування
Групи армій
Армії
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20-та гірська • 21 • 24 • 25 • Лапландія  • Норвегія  • Східна Пруссія
1
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • Африка • Захід • Німецько-італійська
Оперативні та
армійські групи
Корпуси
610 • 111213 • 1416 • 1718
Легіони
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 28 • 29 • 30 • 32 • 33 • 34 • 35 • 38 • 39 • 40 • 41 • 42 • 43 • 44 • 46 • 47 • 48 • 50 • 51 • 52 • 53 • 54 • 55 • 57 • 59 • 62 • 63 • 64 • 65 • 66 • 67 • 68 • 69 • 70 • 71 • 72 • 73 • 74 • 75 • 76 • 78 • 80 • 81 • 82 • 83 • 84 • 85 • 86 • 87 • 88 • 89 • 90 • 91 • 97 • 101 • Африка • Російський
3 • 14 • 15 • 16 • 19 • 22 • 24 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57
3 • 4 • 7 • 14 • 24 • 38 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57 • 58 • 76 • Гроссдойчланд • Фельдхернхалле
гірські
15 • 18 • 19 • 21 • 22 • 36 • 49 • 51 • Норвегія
1 • Калмицький
резервні
61 • 62 • 64 • 66 • 67 • 69
авіапольові
1 • 2 • 3 • 4
ППО
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6
Корпусні групи
А • B • C • D • E • F • G • H
Командування
особливого призначення
31 • 32 • 33 • 34 • 35 • 36 • 37 • 45 • 59 • 60 • 65 • 70 • 71 • 81 • Верхній Рейн • Вогези • Нижній Рейн • Саарпфальц
Дивізії
1-ша «Лейбштандарте-СС Адольф Гітлер»  • 2-га «Дас Райх» • 3-тя «Тотенкопф» • 4-та поліційна  • 5-та «Вікінг» • 6-та «Норд» • 7-ма «Принц Ойген» • 8-ма «Флоріан Гайєр» • 9-та «Гогенштауфен» • 10-та «Фрундсберг» • 11-та «Нордланд» • 12-та «Гітлерюгенд» • 13-та «Ханджар» (1-ша хорватська) • 14-та «Галичина» (1-ша українська) • 15-та (1-ша латвійська) • 16-та «Рейхсфюрер СС» • 17-та «Гьотц фон Берліхінген» • 18-та «Горст Вессель» • 19-та (2-га латвійська) • 20-та (1-ша естонська) • 21-ша «Скандерберг» (1-ша албанська) • 22-га «Марія Терезія» • 23-тя «Кама» (2-га хорватська) • 23-тя «Недерланд» (1-ша голландська) • 24-та «Карстергер» • 25-та «Гуняді» (1-ша угорська) • 26-та (2-га угорська) • 27-ма «Лангемарк» (1-ша фламандська) • 28-ма «Валлонія» (1-ша валлонська) • 29-та «Італія» (1-ша італійська) • 29-та «РОНА» (1-ша російська) • 30-та (1-ша білоруська) • 30-та (2-га російська) • 31-ша • 32-га «30 січня» • 33-тя (3-тя угорська)  • 33-тя «Шарлемань» (1-ша французька) • 34-та «Ландсторм Недерланд» (2-га голландська) • 35-та поліційна • 36-та «Дірлевангер» • 37-ма «Лютцов» • 38-ма «Нібелунген»
1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7-ма парашутна • 7-ма повітряна • 8  • 9 • 10 • 11 • 20 • 21 • 22-га планерна
1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7 • 8  • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 116 • 155 • 178 • 179 • 232 • 233 • 273 • «Гольштейн» • «Кемпф» • «Клаузевіц» • «Лер» • «Мюнхеберг» • «Норвегія» • «Сілезія» • «Фельдхернхалле 1» • «Фельдхернхалле 2»  • «Ютербог»
парашутно-танкові
1 • 3 • 4 • 1-ша козача
18
особливого призначення
* Частини Ваффенн-СС формально не були складовою Вермахту, але перебуваючи на фронті, знаходилися у підпорядкуванні (в оперативному відношенні) командування Вермахту